◐ Shell
reader mode source ↗
Перейти до вмісту
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Плутоній-238

Таблетка діоксиду плутонію-238
(застосовується в РІТЕГах),
розжарена до червоного внаслідок
значного енерговиділення в умовах
термічної ізоляції.

Загальні відомості
Назва, символ Плутоній-238,238Pu
Нейтронів 144
Протонів 94
Властивості ізотопа
Період напіврозпаду 87,7(1)[1] років
Батьківські ізотопи 238Np (β)


238Am (β+)
242Cm (α)

Продукти розпаду 234U
Атомна маса 238,0495599(20)[2] а.о.м
Спін 0+[1]
Дефект маси 46 164,7(18)[2] кеВ
Канал розпаду Енергія розпаду
α-розпад 5,59320(19)[2] МеВ
SF

Плуто́ній-238 — радіоактивний нуклід хімічного елемента плутонію з масовим числом 238. Є першим відкритим ізотопом плутонію. Відкритий в 1940 році Гленном Сіборгом, Дж. Кеннеді, Артуром Валем(інші мови) та Едвіном Макмілланом[3] в результаті бомбардування урану-238 дейтронами[4]:

92 238 U ( d , 2 n ) 93 238 N p   2 , 117   d β   1 , 292   M e V   94 238 P u . {\displaystyle \mathrm {^{238}_{92}U} (\mathrm {d} ,\mathrm {2n} )\mathrm {^{238}_{93}Np} \ {\xrightarrow[{2,117\ d}]{\beta ^{-}\ 1,292\ MeV}}\ \mathrm {^{238}_{94}Pu} .}

Період напіврозпаду плутонію-238 складає 87,7(1) років. Активність одного грама цього нукліда складає приблизно 633,7 ГБк.

Один грам чистого плутонію-238 генерує приблизно 0,567 Вт потужності.

Утворення і розпад

[ред. | ред. код]

Плутоній-238 утворюється в результаті наступних розпадів:

93 238 N p 94 238 P u + e + ν ¯ e ; {\displaystyle \mathrm {^{238}_{93}Np} \rightarrow \mathrm {^{238}_{94}Pu} +e^{-}+{\bar {\nu }}_{e};}
95 238 A m 94 238 P u + e + + ν e ; {\displaystyle \mathrm {^{238}_{95}Am} \rightarrow \mathrm {^{238}_{94}Pu} +e^{+}+\nu _{e};}
96 242 C m 94 238 P u + 2 4 H e . {\displaystyle \mathrm {^{242}_{96}Cm} \rightarrow \mathrm {^{238}_{94}Pu} +\mathrm {^{4}_{2}He} .}

Розпад плутонію-238 відбувається в наступних напрямках:

  • α-розпад в 234U (ймовірність 100 %[1], енергія розпаду 5 593,20(19) кеВ[2]):
94 238 P u 92 234 U + 2 4 H e ; {\displaystyle \mathrm {^{238}_{94}Pu} \rightarrow \mathrm {^{234}_{92}U} +\mathrm {^{4}_{2}He} ;}
енергія випромінюваних α-частинок 5 456,3 кеВ (в 28,98% випадків) і 5 499,03 кеВ (в 70,91% випадків)[5].

Отримання

[ред. | ред. код]

Плутоній-238 утворюється в будь-якому ядерному реакторі, який працює на природному або малозбагаченому урані, що містить в основному ізотоп 238U. При цьому відбуваються наступні ядерні реакції[4][6]:

92 238 U ( n , 2 n ) 92 237 U   6 , 75   d β   518 , 6   k e V   93 237 N p ; {\displaystyle \mathrm {^{238}_{92}U} (\mathrm {n} ,\mathrm {2n} )\mathrm {^{237}_{92}U} \ {\xrightarrow[{6,75\ \mathrm {d} }]{\beta ^{-}\ 518,6\ \mathrm {keV} }}\ \mathrm {^{237}_{93}Np} ;}
92 235 U ( n , γ ) 92 236 U ( n , γ ) 92 237 U   6 , 75   d β   518 , 6   k e V   93 237 N p ; {\displaystyle \mathrm {^{235}_{92}U} (\mathrm {n} ,\gamma )\mathrm {^{236}_{92}U} (\mathrm {n} ,\gamma )\mathrm {^{237}_{92}U} \ {\xrightarrow[{6,75\ \mathrm {d} }]{\beta ^{-}\ 518,6\ \mathrm {keV} }}\ \mathrm {^{237}_{93}Np} ;}
93 237 N p ( n , γ ) 93 238 N p   2 , 117   d β   1 , 292   M e V   94 238 P u . {\displaystyle \mathrm {^{237}_{93}Np} (\mathrm {n} ,\gamma )\mathrm {^{238}_{93}Np} \ {\xrightarrow[{2,117\ \mathrm {d} }]{\beta ^{-}\ 1,292\ \mathrm {MeV} }}\ \mathrm {^{238}_{94}Pu} .}

Вагомі кількості ізотопно чистого плутонію-238 отримують шляхом опромінення нейтронами нептунію-237, який, в свою чергу, добувають з відпрацьованого ядерного палива[6].

Ціна одного кілограму плутонію-238 складає приблизно 1 млн доларів США[7].

Застосування

[ред. | ред. код]

Плутоній-238 використовують в малогабаритних радіоізотопних джерелах енергії (наприклад, в РІТЕГах)[6]. Раніше (до появи літієвих батарей[8]) використовувався в кардіостимуляторах.[9][10]

США використовували РІТЕГи з плутонієм-238 на 24 космічних апаратах, включаючи Вояджери та Кассіні.[11]

Зокрема плутонієві джерела живлення для космічних апаратів містили таку кількість ізотопа[12]:

Виробництво

[ред. | ред. код]

В США виробництво ізотопа плутонію-238 зупинено 1988 року (Саванна Рівер).[14] Міністерство енергетики США підписало в 1992 році п'ятирічний договір про купівлю ізотопа в Росії в обсязі 10 кг із можливістю збільшення поставок до 40 кг. В рамках договору укладалися декілька контрактів, угоду продовжували. В 2009 році поставки були перервані через реструктуризацію російської ядерної промисловості.[15]

Починаючи з 1993 року, більшість РІТЕГів на американських космічних апаратах використовували ізотоп, куплений в Росії. За станом на 2005 рік було закуплено близько 16,5 кг.[16][17]

2009 року Міністерство енергетики США (DOE) надали запит на фінансування відновлення виробництва ізотопа на території США.[18][19] Вартість проєкту оцінювалася в 75—90 мільйонів доларів за п'ять років[20]. Фінансування проєкту було розділено між DOE та NASA[20]. Конгрес надав NASA по 10 мільйонів у 2011 і 2012 роках,[20] але відмовив у фінансуванні DOE[20].

2013 року Ок-Риджська національна лабораторія (штат Теннесі) почала виробництво плутонію-238, з проєктною потужністю 1,5—2 кілограми ізотопа на рік[21][22][23].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 Audi G., Bersillon O., Blachot J., Wapstra A. H. The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties // Nuclear Physics A.  2003. Vol. 729. P. 3–128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001.(англ.)
  2. 1 2 3 4 Audi G., Wapstra A. H., Thibault C. The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references. // Nuclear Physics A.  2003. Vol. 729. P. 337—676. Bibcode:2003NuPhA.729..337A. DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003.(англ.)
  3. Волков В.А., Вонский Е.В., Кузнецова Г.И. Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая Школа, 1991. — С. 407.(рос.)
  4. 1 2 Милюкова М.С., Гусев Н.И., Сентюрин И.Г., Скляренко И.С. Аналитическая химия плутония. — М. : «Наука», 1965. — С. 7-12. — (Аналитическая химия элементов) — 3400 прим.(рос.)
  5. Властивості 238Pu на сайті МАГАТЕ (IAEA, International Atomic Energy Agency)
  6. 1 2 3 Редкол.:Кнунянц И.Л. (гл. ред.). Химическая энциклопедия: в 5 т. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1992. — Т. 3. — С. 580-582. — 50 000 прим. — ISBN 5—85270—039—8.(рос.)
  7. Тимошенко, Алексей (12 жовтня 2010). Обама открыл «частникам» дорогу в космос (рос.). gzt.ru. Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 22 жовтня 2010.(рос.)
  8. http://www.nrc-cnrc.gc.ca/eng/dimensions/issue7/pacemaker.html [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.] «Eventually, modern lithium-ion batteries replaced the plutonium ones. Lithium-ion batteries are still used to power pacemakers today.»(англ.)
  9. Plutonium Powered Pacemaker (1974) [Архівовано 2011-09-27 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Facts about pacemakers [Архівовано 18 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  11. [Архівовано 18 серпня 2015 у Wayback Machine.] «The decay heat of Pu-238 (0.56 W/g) enables its use as an electricity source in the radioisotope thermoelectric generators (RTGs) of some cardiac pacemakers, space satellites, navigation beacons, etc. Plutonium has powered 24 US space … Voyager … Cassini spacecraft carries three generators providing 870 watts power as it orbits around Saturn.»(англ.)
  12. (англ.)
  13. Economical Production of Pu - 238: Feasibility Study (PDF). Center for Space Nuclear Research. Архів (PDF) оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 19 березня 2013.(англ.)
  14. Plutonium-238 Production for NASA Radioisotope Power Systems // Cryptome, Federal Register Volume 78, Number 6 (January 9, 2013), [FR Doc No: 2013-00239
  15. Commonly Asked Questions About Radioisotope Power Systems (PDF). Idaho National Laboratory. Липень 2005. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2013. Процитовано 24 жовтня 2011.(англ.)
  16. Plutonium-238 Production Project (PDF). Department of Energy. 5 лютого 2011. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2012. Процитовано 2 липня 2012.(англ.)
  17. Plutonium Shortage Could Stall Space Exploration. NPR. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 19 вересня 2011.(англ.)
  18. Greenfieldboyce, Nell. «The Plutonium Problem: Who Pays For Space Fuel?» [Архівовано 17 березня 2021 у Wayback Machine.] NPR, 8 November 2011.(англ.)
  19. 1 2 3 4 Wall, Mike (6 квітня 2012). Plutonium Production May Avert Spacecraft Fuel Shortage. Space.com. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 2 липня 2012.(англ.)
  20. РИТЭГ: «сердца» космических роботов, или оружие террористов? [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Голос Америки, 27.08.2013(рос.)
  21. NASA отказалось от эффективного ядерного источника энергии — усовершенствованного радиоизотопного термоэлектрического генератора Стирлинга (ASRG — Advanced Stirling Radioisotope Generator) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Попмеханика, 25 ноября 2013(рос.)
  22. U.S. To Restart Plutonium Production for Deep Space Exploration [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Universe Today, March 20, 2013(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]